“Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими (Марка 8:38)”.
Ми насправді соромимось Бога.
Не про Нього складаєм пісні.
І від цього у серці тривога..
А спасіння лиш тільки в Христі.
Ми говорим про що заманеться
У дорозі й за пишним столом;
Хто про Бога — сектантом в нас зветься.
Чому правду поплутали з злом?!
Ми про Бога говорим в неділю,
Й, (не дай, Боже), як хтось захворів.
Як же буть на небеснім весіллі,
Якщо тут ще ти небом не жив?
Ми насправді соромимось Бога,
Хоч собі звіт про те не даєм.
Якби ні, то би кожна дорога
Простелялася Словом Святим.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не гони коня . - Николай Зимин Ты куда , дружок , собрался ?
Не гони коня !
Бессердечный , ты же клялся :
« Лучше нет тебя ...»
А как только в небе зорька
Утром расцвела ,
Со двора твоя уж тройка
Лихо понесла .
Поэзия : Моя звезда всегда со мной. - Мешкой Оля Мечта пусть остаётся мечтой. Иногда счастье, когда мечта не сбывается. Тогда есть к чему стремиться.
Это стихотворение посвещается моей звезде,которая стала очень далёкой; но мысль о том, что она где-то есть на этом свете согревает мне жизнь.
