Сердца прилеплены, но не ко Мне
Вас охватила суета и недоверье Мне.
Прилеплены вы больше к миру, чем ко Мне
Поэтому не слышите Меня, здесь на земле.
Не слыша голос Мой, идете вы в Духовной тьме
Ко Мне придите, с покаянием, в мольбе.
Что бы дойти, вам нужно знать Меня
Оставить все, что отделяет от Меня.
Не прилепляться в этом мире, ни к чему
Сердца с любовью посвятить, престолу Моему.
Что бы держать во всем, совет здесь на земле, со Мной
Я выведу, из пустоты земной.
И изолью поток Своей любви
На жаждущих кто ждет Меня, здесь на земле.
На тех, кто воззовет ко Мне.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
